- обладувати
- I обладув`ати
-у́ю, -у́єш, док., перех., заст.Обладнати, спорядити.
II обл`адувати-ую, -уєш, недок., чим, заст.Володіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обладувати — дієслово доконаного виду обладнати рідко обладувати дієслово недоконаного виду володіти рідко … Орфографічний словник української мови
обладувати — дую, дуєш, Рс. Навантажити над міру, еревантажити … Словник лемківскої говірки
обладований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обладувати. || обладо/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
обладування — я, с. Дія за знач. обладувати … Український тлумачний словник